Посилання на хмару тегів:
http://www.wordle.net/show/wrdl/7500016/Untitled

Протидія насильству:корисні поради

На Національній «гарячій лінії» з питань запобігання насильству та захисту прав дітей абоненти можуть отримати:

- загальну інформацію щодо існуючої проблеми насильства у суспільстві та шляхів захисту своїх прав;

- фахову соціально-психологічну, юридичну (в тому числі судовий супровід) та інформаційну підтримку;

- консультації щодо порушення прав дитини (втягнення дітей до проституції, порнографії, насильство над дітьми) та шляхів їх вирішення;

- консультації щодо безпечної поведінки дітей в Інтернеті;

- номери телефонів дільничних інспекторів міліції, -  ---кримінальної міліції у справах дітей, центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, служб у справах дітей а також громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від домашнього насильства.

Правила безпеки у випадку фізичного насильства:

• Обдумайте свої дії на випадок, якщо акт насильства відбудеться знову;

• Не мовчіть! Розкажіть про свою проблему рідним, близьким, друзям (людям, яким довіряєте найбільше) та обов’язково зверніться за допомогою до спеціалістів;

• Заздалегідь знайдіть місце, куди зможете піти у разі небезпеки;

• Намагайтеся уникати суперечок у ванній кімнаті, на кухні, де є гострі та ріжучі предмети. Якщо суперечки уникнути не вдається, намагайтеся знаходитися в кімнаті так, щоб у разі необхідності можна було би легко вийти;

• Домовтеся із своїми сусідами, щоб вони викликали міліцію у випадку, коли почують крик з Вашого помешкання;

• Заховайте запасні ключі від квартири (машини) так, щоб можна було б взяти їх і швидко покинути помешкання у разі небезпеки;

• Заховайте в безпечному місці необхідну суму грошей, список з номерами телефонів, паспорт, документи дитини, інші важливі документи, також деякий одяг та необхідні ліки;

• Знищіть або заберіть із собою всі папери з можливою інформацією про Вас, які б допомогли кривднику визначити місце Вашого перебування (записні книжки, конверти з адресами та ін.);

• Вирішіть заздалегідь, які саме цінні речі (ювелірні вироби і т д.) візьмете із собою. У випадку необхідності їх можна буде продати або здати під заставу; • Зверніться за допомогою до правоохоронних органів: відділ міліції за номером 102 або до дільничного інспектора;

• Зверніться до районного відділу міліції з метою направлення на проходження судово-медичної експертизи у разі існування тілесних ушкоджень. Висновок експерта засвідчить ступень тяжкості нанесених побоїв та стане вагомим доказом у суді;

• Проконсультуйтесь з юристом, який підкаже з чого розпочинати і як правильно підготувати документи для вирішення ситуації;

• Тримайте під рукою номери телефонів соціальних служб, кризових та реабілітаційних центрів, неурядових організацій, що надають допомогу особам потерпілим від насильства в сім’ї;

• Поділіться інформацією про те, куди необхідно звернутися, якщо подібна ситуація станеться із знайомою мені людиною;

• Зверніться за допомогою на Національну «гарячу лінію» з питань протидії насильству та захисту прав дитини. Правила безпеки у випадку психологічного насильства:

• Не відповідати агресією на агресію;

• Не кричати, злитися та плакати;

• Не залишатися наодинці та заручитися підтримкою найближчих людей;

• Ввічливо відмовлятися від того, що Вам не підходить, і рішуче – від того, що може бути небезпечним;

• Необхідно усвідомити власну позицію в сім’ї, таким чином змінивши ставлення кривдника до себе;

• Намагатися говорити з кривдником максимально спокійно, зрозуміло, чітко передаючи свої почуття і переживання.

• Ваші жести та міміка не повинні викликати агресії з боку кривдника;

• Намагайтесь пояснити, що від конфліктів в сім’ї страждає дитина;

• Будьте сильною та впевненою в собі особистістю!

• Зверніться за допомогою до фахівців, які практикують сімейну психотерапію і намагайтеся зробити це разом із кривдником;

• Вчиться любити та поважати себе!

• Навіть найменші зміни на краще не залишайте без уваги і обов’язково схвально відзначайте;

• Ви мусите перебороти страх і зробити перший крок!

• Зверніться за допомогою на Національну «гарячу лінію» з питань протидії насильству та захисту прав дитини. Є деякі речі, які можуть поранити потерпілого від сексуального насильства. Багато хто не знає, що вони мають сказати або ж зробити в цьому випадку. Сподіваємося, цей список допоможе Вам і вбереже Вашого співрозмовника від неприємних йому моментів. Будьте обережні:

• Не запитуйте, чи сподобалося це! Нікому не подобається бути жертвою сексуального насильства.

• Не говоріть про те, як постраждала/постраждалий могли уникнути того, що сталося. Повірте, якщо б вона/він могла уникнути сексуального насильства, то неодмінно зробили б це.

• Не говоріть, "Забудь і живи спокійно". Жертви насильства намагаються зробити це з усіх сил. Краще підтримайте їх, і допоможіть їм знову навчитися цінувати і поважати себе.

• Не радьте викинути те, що трапилося з голови. Це не так просто. Розмовляючи з людиною, яка пережила насильство:

• Задавайте прямі запитання у м'якій формі;

• Слухайте, не виносячи суджень;

• Поясніть, що насильство є злочином і винні мають бути за це покарані;

• Надайте людині інформацію про місцеві служби допомоги;

• Скажіть, що Ви її/його підтримуєте, і що він/вона не винен у тому що трапилося! Багато потерпілих від економічного та інших видів насильства мовчать про це. Який існує найдієвіший спосіб спонукати їх до захисту своїх прав? Так, справді, багато потерпілих від насильства будь-якого, чи то економічного, чи то фізичного, психологічного чи сексуального дійсно мовчать. По-перше, багато хто навіть не здогадується, що по відношенню до нього коїться саме насильство. На жаль, вони сприймають насильницькі дії за звичайні речі, навіть не підозрюючи, що в даному випадку порушуються їх права. Значна більшість знають про своє положення, але твердо впевнені у тому, що «сміття з дому не виноситься», або «А що ж люди скажуть?!», а ще «Б’є – значить любить!». Тому кращою у такому випадку буде мовчанка. Але це не правильно, мовчати не треба.

(http://www.la-strada.org.ua/ucp_mod_information_showcategory_65.html)

Якщо вірити страхітливим даними статистики, то 80% жінок хоча б раз ставали жертвами домашнього насильства. Щорічно в Росії дві тисячі жінок закінчують життя самогубством, втомившись від постійного приниження і знущань у власній родині. 
Так як же уникнути насильства в сім’ї і чи варто прощати навіть одноразове застосування сили?

Сім’я — це те, що дає людині ти, впевненість у завтрашньому дні, любов і повагу. Але це тільки в ідеалі. 
Насправді, у світі величезна кількість жінок, для яких сімейне життя — це справжнісіньке випробування на витривалість. Чи можливо жити у постійному страху за власне життя і життя своїх дітей?

Що можна назвати насильством в сім’ї ? 
Будь-які умисні дії фізичного, психологічного, сексуального, економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого визнаються в Російській Федерації насильством в сім’ї. 
Сміливо можна говорити про насильство в сім’ї в тому випадку, якщо ваші конституційні права порушуються членом сім’ї, завдаючи вам моральну шкоду, а також шкоду психологічному і фізичному здоров’ю.

Які наслідки такого насильства? 
Не варто, мабуть, говорити про те, які наслідки для жінки можуть наступити вследствии насильства в сім’ї . Це і різні травми, проблеми психічного характеру, схильність до суїциду, навіть інвалідність, не кажучи вже про депресивному стані і постійному почутті страху в присутності чоловіка.

Але наслідки настають не тільки для жінки, що стала жертвою насильства . У сім’ях, де побої і приниження вважаються нормою, дуже сильно страждають діти. І не варто думати, що раз дитина маленька, то він не усвідомлює того, що відбувається. Діти на підсвідомому рівні відчувають, що відбувається між батьками.

Самими простими проблемами у дітей, які виховуються в сім’ях, в яких отці б’ють матерів , є заїкання, нетримання сечі (енурез), а також почуття страху. І це, необхідно повторити, найпростіші проблеми. Діти в «бойових» сім’ях, безініціативні, худенькі і бліді. Для таких дітлахів немає нічого страшнішого, ніж батько. Ми не говоримо про проблеми психологічного характеру, оскільки, швидше за все, всім і без того зрозуміло, що таких проблем безліч, і вони спостерігаються у всіх дітлахів, які виросли в таких умовах.

Як розпізнати небезпеку? 
Розпізнати потенційного агресора досить просто. Процес починає розвиватися зазвичай з не мотивованого нападу агресії. «Причиною» може послужити будь-яка дрібниця, наприклад, недосоленим борщ. Чоловік починає заводитися на очах, може дозволити собі у вашу адресу грубі висловлювання, принизливі репліки або навіть штовхнути вас. 
Якщо ви відразу ж не визнали свою «провину», а почали відстоювати свою точку зору і опиратися його образам, то чоловік одразу ж починає буквально звереть. У такому стані чоловік може запросто вас вдарити, побити, жбурнути на підлогу. Після цього нападу люті, зазвичай через кілька годин, чоловік нібито «усвідомлює, що накоїв» і слізно благає про прощення, клянучись, що такого більше не повториться. Сценарій завжди один і той же. Найжахливіше, що такий напад обов’язково повторитися.

Що робити? 
З такої сім’ї необхідно бігти. Біжіть як можна далі і не озирайтеся. Якщо боїтеся піти відкрито, то підіть, коли чоловіка не буде вдома. Перший час ви можете пожити у друзів, знайомих, родичів. У кожному місті є спеціальні телефонні номери служби довіри. 
У таких службах ви можете розповісти про свої проблеми, отримати як психологічну, так і юридичну консультацію.

Головне, пам’ятайте, що ви не одна. Таких жінок, як ви мільйони. З вами поруч є друзі, колеги, близькі, рідні, ваші діти, нарешті. 
Не забувайте і про те, що в нашій країні нанесення тілесних ушкоджень — це діяння, яке переслідується за законом. Не шкодуйте свого кривдника, який ні краплі не шкодував вас. Рятуйте себе, своїх дітей, захистіть себе від агресії і спіть спокійно!

(http://www.isb.kiev.ua/b-e-znachit-ljubit-nasilstvo-v-sim-i/)

Насильство в сім’ї як соціальна проблема

Домашнє насильство – це загальна проблема, а також одна з найбільш розповсюджених у світі форм порушення прав людини. Домашнє насильство вважається серйозною проблемою в кожній країні, де вивчається це питання.

У країнах, де ведеться систематичний статистичний облік, зафіксована кількість жінок, які страждають від побиття їхніми чоловіками або партнерами, сягає від 40 % до 80 %. Такого насилля зазнають жінки всіх вікових і соціально-економічних груп.

Сам термін “домашнє насильство” на сьогодні достатньо розпливчастий. Не зовсім зрозуміло, що значить насильство, здійснене кимось у домашній обстановці або в іншому місці, але вчинене членами однієї сім’ї. Частіше всього під домашнім насильством розуміють насильство одного члена сім’ї над іншим, насильство батьків над дитиною, дорослої дитини – над батьками тощо.

По-перше, на захисті сім’ї від насильства стоїть закон, який так і називається: Закон України “Про попередження насильства в сім’ї” (від 15.12.2001 № 2789‑III). Згідно з юридичним визначенням цього офіційного правового документу, насильство в сім’ї – це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного та економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю.

По-друге, у містах є служби, які надають допомогу жертвам насильства в сім’ї. Якщо ж необхідно терміново припинити насильство, ви можете зателефонувати в міліцію – “102”.

Крім того, управління (відділи) у справах сім’ї та молоді держадміністрацій приймають і розглядають заяви (повідомлення) про вчинення насильства в сім’ї або реальну загрозу його виникнення. Що ж стосується вчинення або реальної загрози вчинення фізичного або сексуального насильства в сім’ї, то про це повідомляють у територіальний орган внутрішніх справ.

На жаль, статистика по Україні є неповною. Ми не знаємо, скільки фактів насильства існує насправді. Тому що насильство в більшості випадків замовчується. Багато хто з жінок не вважають по відношенню до себе насильством той факт, що їх б’ють чоловіки. Багато дітей не можуть сказати про насильство публічно, тому що вони не розуміють, що відбувається по відношенню до них.

В органах міліції заходи щодо запобігання насильству в сім’ї здійснюють служба дільничних інспекторів міліції та кримінальна міліція у справах дітей. Підставою для вжиття заходів вважається відповідна заява. За результатами перевірки заяви (повідомлення) виносять офіційні попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї та ставлять на профілактичний облік осіб, які вчинили насильство в сім’ї. Офіційне попередження може бути винесено осудній особі, яка на момент його винесення досягла 16‑річного віку. Також до особи може бути винесений захисний припис. Захисний припис – спеціальна форма реагування служби дільничних інспекторів міліції та кримінальної міліції у справах дітей щодо захисту жертви насильства в сім’ї, яким особі, яка вчинила насильство в сім’ї, забороняється вчиняти певні дії стосовно жертви насильства в сім’ї. Така особа направляється працівниками ОВС до кризового центру для проходження корекційної програми. Одночасно до кризового центру в триденний строк надсилається повідомлення про направлення особи на проходження корекційної програми.

Прийом осіб, які вчинили насильство в сім’ї, для проходження корекційної програми здійснюється працівниками кризових центрів. Так у м. Первомайську такий кризовий центр знаходиться за адресою: вул. Корабельна, 2 (в минулому – опорний пункт міліції), дні прийому – вівторок та четвер, з 9.00 до 11.00 години. Особи, які стали жертвами домашнього насильства, можуть отримати соціально-психологічну допомогу в обласному Центрі соціально-психологічної допомоги жертвам насилля в сім’ї, який знаходиться у м. Вознесенську Миколаївської області. Також спеціалізовані установи, в яких перебували особи, що постраждали від проявів насильства в сім’ї, можуть звернутися до суду з позовом про відшкодування коштів на їх утримання до осіб, що вчинили насильство в сім’ї.

Особи, які вчинили насильство в сім’ї, несуть адміністративну, цивільну та кримінальну відповідальність. Так, ст. 173.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення за вчинення насильства в сім’ї, невиконання захисного припису передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу – від 51 до 170 грн, виправних робіт – від 1 до 2‑х місяців та адмінарешт – від 5 до 15 діб. За вчинення легких тілесних ушкоджень при проявах насильства в сім’ї може настати кримінальна відповідальність згідно ст. 125 Кримінального кодексу України, якою передбачено такі види відповідальності, як штраф – від 850 до 1700 грн, громадські роботи – від 200 до 240 годин або виправні роботи до 1 року, адмінарешт до 6‑ти місяців та обмеження волі до 2‑х років.

Старший лейтенант міліції В. М. Дікусар, інспектор по РН та ГФ Первомайського МВ УМВС

Світ без насильства і зла

Жорстокий світ, нещадний світ:
Насильство лиш й знущання.
Усе це зупинити слід
І зупинити без вагання.

Про заповіді Божі ти згадай:
Не вбий, не обмани, не укради.
Ніколи їх не забувай
Й не буде у житті біди.

Проміння сонця – добро і любов
У чорних хмарах кривди й зла.
Від добрих справ не завмирає кров,
А серце  б’ється від тепла.

І світ без насильства і зла –
Це мрія кожної дитини,
Наповнений любові і тепла
До чистої й красивої людини

.(Тимощук В.)

******

Як би я хотіла жити лиш з добром
І не знати горя, не дружить зі злом.
Просто жити й усім помагати,
Бути чуйним й про кожного дбати.

Світ без насильства я бачу у снах.
Світ без насильства- у мене в віршах.
Світ без насильства шумить колосками.
Світ без насильства омитий дощами.

Я завжди мрію і вірю дуже,
Що світ всміхнеться й для тебе, друже.

(Фелонюк Ю.)

Насильство в сім’ї як соціальна проблема

Домашнє насильство – це загальна проблема, а також одна з найбільш розповсюджених у світі форм порушення прав людини. Домашнє насильство вважається серйозною проблемою в кожній країні, де вивчається це питання.

У країнах, де ведеться систематичний статистичний облік, зафіксована кількість жінок, які страждають від побиття їхніми чоловіками або партнерами, сягає від 40 % до 80 %. Такого насилля зазнають жінки всіх вікових і соціально-економічних груп.

Сам термін “домашнє насильство” на сьогодні достатньо розпливчастий. Не зовсім зрозуміло, що значить насильство, здійснене кимось у домашній обстановці або в іншому місці, але вчинене членами однієї сім’ї. Частіше всього під домашнім насильством розуміють насильство одного члена сім’ї над іншим, насильство батьків над дитиною, дорослої дитини – над батьками тощо.